Документація користувача GeoSpec Pro 3.0

1. Про програму

1.1. Призначення

GeoSpecPro формує документацію, що супроводжує набір геопросторових даних: специфікацію набору, каталог типів геопросторових об’єктів (класифікатор) і протокол відповідності наявних даних державному класифікатору.

Ці документи вимагаються законодавством України у сфері національної інфраструктури геопросторових даних. Складені вручну, вони забирають від кількох днів до кількох тижнів на один об’єкт: доводиться переписувати з нормативних актів коди, назви класів і переліки ознак, а потім перевіряти, чи нічого не пропущено. GeoSpecPro виконує цю роботу з самих даних — ви подаєте на вхід шари у форматі GeoJSON і отримуєте готовий документ.

1.2. Кому призначено

1.3. Що формує програма

1.4. На чому ґрунтується робота програми

Усі класифікатори вбудовано у дистрибутив — програма працює без підключення до мережі та без доступу до зовнішніх реєстрів. Ви не переписуєте коди з нормативних актів: вони вже у програмі.

2. Системні вимоги та встановлення

2.1. Системні вимоги

2.2. Склад дистрибутива

2.3. Перший запуск

1. Розпакуйте дистрибутив у теку без кириличних символів у шляху — наприклад, C:\GeoSpecPro. Встановлення не потрібне.
2. Переконайтеся, що на комп’ютері встановлено Python 3.10 або новіший. Перевірити можна командою python --version у командному рядку.
3. Запустіть GeoSpec_Desktop.py. Під час першого запуску програма самостійно доставить потрібні бібліотеки — це займає до однієї хвилини й потребує підключення до мережі.
4. Відкриється робоче вікно. У заголовку вікна зазначено версію продукту та ліцензіата.

3. Інтерфейс програми

Робоче вікно поділено на три зони: панель інструментів угорі, ліва панель із класифікатором і робоча область праворуч.

3.1. Панель інструментів

Верхній рядок — перемикач режиму роботи та кнопки дій. Другий рядок — позначки нормативних актів, за якими працює поточний режим.

3.2. Ліва панель — класифікатор

Класифікатор згруповано за тематичними наборами даних. Число праворуч від назви групи — кількість типів об’єктів у ній. Клацання на назві групи розгортає або згортає перелік.

У рядку кожного типу об’єкта показано: прапорець вибору, код, українську назву та тип геометрії. Клацання на рядку додає тип до вибірки або вилучає його з неї. Лічильники «Обрано» та «Всього» під полем пошуку показують поточний стан вибірки.

3.3. Пошук у класифікаторі

Поле пошуку фільтрує класифікатор за кодом, українською назвою, машинним іменем типу та назвою тематичного набору одночасно. Групи з результатами розгортаються автоматично.

3.4. Робоча область

Для кожного обраного типу об’єкта в робочій області виводиться картка: машинне ім’я (typeName), визначення, код, ознака абстрактності та повна таблиця ознак — ім’я, назва, визначення, тип значення, кратність, одиниці вимірювання та обмеження. Це той самий склад відомостей, який потрапить до вихідного документа.

3.5. Режим UML

Кнопка «UML» перемикає відображення на діаграми класів. Угорі виводиться діаграма пакета з усіма обраними типами, під кожною карткою — окрема діаграма класу з переліком ознак, типами значень і кратністю.

3.6. Вкладки «Зв’язки» та «Операції»

Над полем пошуку розташовано три вкладки. Шари — перелік типів об’єктів. Зв’язки — асоціації між типами об’єктів (FC_FeatureAssociation) із ролями та кратністю. Операції — операції типів об’єктів (FC_Operation). Обидві категорії передбачено ДСТУ ISO 19110:2017 як необов’язкові.

4. Швидкий старт

Найкоротший шлях від даних до готової специфікації — шість кроків.

1. Оберіть режим роботи в перемикачі на панелі інструментів: містобудівна документація або топографічна зйомка.
2. Натисніть «Імпорт GeoJSON» і вкажіть файли шарів. Програма прочитає їх, визначить кількість об’єктів, типи геометрії, перелік ознак і систему координат, після чого зіставить кожен шар із типом об’єкта класифікатора.
3. Перевірте результат зіставлення в лівій панелі. Якщо шар не зіставлено або зіставлено неправильно, оберіть потрібний тип об’єкта вручну.
4. Натисніть «Метадані» і заповніть відомості про проєкт: тип документації, назву громади або населеного пункту, замовника, розробника, масштаб, систему координат і дату.
5. Натисніть «Перевірка». Програма покаже, які обов’язкові елементи ще не заповнено. Усуньте зауваження.
6. Натисніть «Word» — програма сформує специфікацію та запитає, куди зберегти файл.

5. Сценарії роботи

5.1. Специфікація містобудівної документації

Режим: «Містобудівна документація (Наказ № 56/2022)».

Використовується під час розроблення комплексного плану просторового розвитку території громади, генерального плану населеного пункту або детального плану території. Класифікатор — 292 типи об’єктів у 16 тематичних наборах даних.

Порядок дій

• Імпортуйте шари бази геоданих або оберіть потрібні типи об’єктів вручну.
• Заповніть відомості про проєкт. Обов’язкові поля позначено зірочкою: тип документації та назва громади або населеного пункту.
• Натисніть «Word». Формується документ із 14 розділів і 4 додатків.

Що ви отримаєте

Документ обсягом близько 45–50 сторінок для набору з 60 типів об’єктів, із яких: розділи 1–14 за структурою ДСТУ ISO 19131:2019 та Технічних вимог № 347, додаток А (зведена таблиця типів об’єктів), додаток Б (ознаки та асоціації), додаток В (скорочення), додаток Г (таблиця самоперевірки відповідності стандарту).

5.2. Специфікація топографічної зйомки

Режим: «Топографічна зйомка (Постанова КМУ № 67/2024)».

Класифікатор поділено на два додатки Постанови № 67: додаток 1 — топографічні карти масштабів 1:10000 – 1:1000000 (553 типи об’єктів); додаток 2 — топографічні плани масштабів 1:5000 – 1:500 (820 типів).

Коди типів об’єктів мають технічний префікс додатка — D1 для карт і D2 для планів. Це потрібно тому, що частину об’єктів описано і в додатку 1, і в додатку 2 під однаковим числовим кодом; префікс не дає програмі переплутати клас із карт із класом із планів.

5.3. Протокол відповідності наявної топооснови

Сценарій для випадку, коли топографічна основа вже існує і потребує перевірки — перед прийманням від виконавця, перед передаванням замовнику або перед унесенням до національної інфраструктури геопросторових даних.

Порядок дій

• Оберіть режим «Топографічна зйомка» і зазначте масштаб робіт у відомостях про проєкт.
• Імпортуйте шари наявної основи.
• Натисніть «Протокол». Програма сформує два файли — DOCX і XLSX.

Що перевіряється

Протокол DOCX містить шість розділів: підстава та методика перевірки; загальний результат із часткою шарів без зауважень; перелік перевірених шарів; зауваження по кожному шару; відповідність ознак переліку класифікатора; блок підписів. Робоча книга XLSX містить ті самі відомості на чотирьох аркушах — «Шари», «Зауваження», «Атрибути», «Підсумок» — щоб зауваження можна було опрацьовувати без ручного перенесення даних.

5.4. Класифікатор типів об’єктів

Кнопка «Класифікатор» формує самостійний документ — каталог типів геопросторових об’єктів за ДСТУ ISO 19110:2017. Він потрібен тоді, коли замовник вимагає класифікатор окремим документом, а не додатком до специфікації.

5.5. Експорт каталогу у XML

Кнопка «XML» формує машинозчитуване подання каталогу — FC_FeatureCatalogue за ДСТУ ISO 19110:2017. Цей файл призначено для обміну з іншими геоінформаційними системами та для внесення до національної інфраструктури геопросторових даних, де документ у форматі Word не приймається.

6. Відомості про проєкт

Відомості про проєкт заповнюються один раз і використовуються в усіх вихідних документах — у розділах ідентифікації, сфери застосування, постачання та метаданих. Повторно вводити ті самі дані не потрібно.

Розширені відомості за наказом № 347

Для документів, що подаються до національної інфраструктури геопросторових даних, передбачено розширений набір полів за структурою Технічних вимог, затверджених наказом Мінагрополітики № 347:

• Розробник специфікації за додатком 1: найменування, поштова адреса, телефон, електронна пошта, вебсайт, примітка щодо перегляду документа.
• Ідентифікація набору: альтернативна назва, додаткові ідентифікатори.
• Просторовий і висотний екстент, охоплення, набір символів.
• Постачання: назва формату, версія, профіль, розмір блоку, засіб постачання.
• Зображення (portrayal) та додаткова інформація.

7. Перевірка відповідності

Кнопка «Перевірка» відкриває вікно самоперевірки. Програма зіставляє поточний стан проєкту з обов’язковими елементами стандартів і показує, що вже виконано, а чого бракує. Кожен рядок супроводжується посиланням на конкретний пункт нормативного документа.

У заголовку вікна показано частку виконаних обов’язкових вимог. Перевірку варто запускати двічі: після заповнення відомостей про проєкт і безпосередньо перед формуванням документів.

8. Системи відліку та УСК-2000

Пункт 14 Технічних вимог, затверджених наказом Мінагрополітики № 347, встановлює: «За просторову систему відліку прийнято Державну геодезичну референцну систему координат УСК-2000 та Балтійську систему висот 1977 року». GeoSpecPro перевіряє виконання цієї вимоги автоматично.

8.1. Як працює перевірка

• За просторовим екстентом набору програма визначає довготний діапазон об’єкта і обчислює зону УСК-2000, застосовну до цього об’єкта.
• Обчислена зона зіставляється з кодом EPSG, який ви зазначили у відомостях про проєкт або який знайдено у вихідних даних.
• Результат зіставлення потрапляє до розділу 7 специфікації разом з обґрунтуванням.

8.2. Три можливі результати

8.3. Вбудований реєстр кодів

Повний реєстр наводиться в підрозділі 7.2 кожної сформованої специфікації з позначкою «застосовано» на рядку, що відповідає обраній системі.

9. Вихідні документи

Нижче наведено фрагменти реальних документів, сформованих програмою.

9.1. Специфікація набору геопросторових даних

Структура документа — 14 розділів і 4 додатки:

Додаток Г формується динамічно: статус кожної позиції обчислюється за фактичним станом проєкту. Позиція «Просторовий екстент» отримує статус «Виконано» лише за наявності координатного опису меж і статус «Частково», якщо зазначено лише адміністративні межі. Цей додаток зручно подавати замовникові як доказ відповідності документа стандарту.

10. Нормативна база

Перелік актів і стандартів, вимоги яких реалізовано в програмі.

10.1. Законодавство України

10.2. Стандарти

Перелік із двадцяти позицій, який програма друкує у підрозділі 4.1 кожної специфікації відповідно до пункту 5 Технічних вимог, затверджених наказом Мінагрополітики № 347. У третій колонці зазначено, що саме з кожного стандарту реалізовано в програмі як механізм; решта позицій наводяться як нормативні посилання, обов’язкові за структурою документа.

10.3. Інші стандарти та специфікації

Не входять до переліку нормативних посилань за наказом № 347, але застосовуються у роботі програми.

11. Часті запитання

12. Усунення несправностей

13. Глосарій

14. Історія версій

15. Ліцензування та підтримка

15.1. Ліцензування

GeoSpecPro — ліцензійне програмне забезпечення. Розробник і правовласник — фізична особа — підприємець Сурова Олеся Сергіївна. Ліцензія надається на робоче місце; файл ліцензії входить до складу дистрибутива і є обов’язковим для запуску програми.

Ліцензія дає право використовувати програму для формування документації. Права інтелектуальної власності на програмний засіб залишаються за правовласником і за ліцензійним договором не передаються.

Кнопка «Ліцензія ПК» формує ліцензійний сертифікат на програмний засіб у форматі PDF — документ, що підтверджує право використання програми конкретним користувачем.

15.2. Оновлення

Оновлення класифікаторів випускаються після внесення змін до відповідних нормативних актів. Оновлення встановлюється заміною теки data та програмних файлів; відомості про проєкти при цьому не втрачаються.

15.3. Підтримка